Медсестринські заходи при ускладненнях переломів та гіпсової фіксації

Огляд переломів
Переломи — це порушення або втрата цілісності чи безперервності кісток, спричинені травмою, часто пов’язаною з прямим чи непрямим насильством, розтягненням м’язів, кумулятивним розтягненням і захворюваннями скелета.
Патогенні причини переломів
1. Пряме насильство
Переломи відбуваються в зоні, безпосередньо ураженій насильством.
2. Непряме насильство
Насильство може спричинити віддалені переломи через провідність, важіль або обертальну дію.
3. Напруга м'язів
М’язи раптово сильно скорочуються, що може призвести до зламу кістки в місці прикріплення м’язів.
4. Накопичений штам
Тривалі, повторювані та легкі прямі чи непрямі травми (такі як маршування на великі відстані) можуть виникнути в певній точці кістки, спричиняючи переломи, які не зміщуються, але повільно загоюються.
Класифікація переломів
1. Класифікація за причиною захворювання
(1) Травматичний перелом: пряма чи непряма дія насильства на ушкоджену область викликає перелом.
(2) Патологічні переломи: переломи, викликані остеомієлітом, пухлинами кісток та іншими факторами, які можуть спричинити руйнування кісток і виникають під впливом незначних зовнішніх сил.
2. Класифікація на основі зв’язку місця перелому із зовнішнім світом
(1) Закритий перелом: шкіра або слизова в місці перелому неушкоджені та не пов’язані із зовнішнім світом.
(2) Відкритий перелом: шкіра або слизова поблизу перелому розривається, а місце перелому відкрито для зовнішнього світу.
3. Класифікація за станом лінії перелому
(1) Неповний перелом: цілісність або безперервність кістки порушується лише частково. Такі як переломи тріщин, переломи зеленої гілки тощо.
(2) Повний перелом: лінія перелому проходить через окістя та кістку, спричиняючи повне відділення кінця перелому.
4. Класифікація за стійкістю кінця зламу
(1) Стабільний перелом: переломи, які менш схильні до повторного зміщення після належної зовнішньої фіксації після репозиції, називаються стабільними переломами, такими як тріщинні переломи, переломи зеленої гілки, вбудовані переломи, поперечні переломи тощо.
(2) Нестабільні переломи: ті, які схильні до повторного зміщення після репозиції, називаються нестабільними переломами, такими як косі переломи, спіральні переломи, осколкові переломи тощо.
5. Класифікація за анатомічним розташуванням перелому на кістці
(1) Перелом діафіза: відноситься до перелому діафрагми довгої трубчастої кістки.
(2) Внутрішньосуглобовий перелом: перелом, при якому лінія перелому торкається поверхні суглоба (суглобової капсули).
(3) Перелом сухого кінця: відноситься до перелому сухої ефірної частини на обох кінцях довгої кістки. Коли лінія перелому зачіпає поверхню суглоба, то це внутрішньосуглобовий перелом.
(4) Вивих при переломі: означає співіснування перелому та вивиху суміжного суглоба.
(5) Пошкодження кісток: відноситься до ураження кісток дітей.
(6) Перелом хряща: це особливий тип внутрішньосуглобового перелому, для діагностики якого потрібне використання артроскопії або МРТ.